СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГНОМ
, а, ч.
У давньому фольклорі германських і романських народів – дух у вигляді потворного бородатого карлика, що нібито живе в надрах землі та охороняє підземні скарби
.
Он десь блиснув під горою світ: то печера освічена, там танцюють гноми
(І. Нечуй-Левицький)
;
Галину нараз перенесено в химерний світ, але не з добрими феями й потішними гномами, а в той похмурий витвір людської фантазії, населений відьмами й перелесницями
(Б. Антоненко-Давидович)
;
* У порівн.
У травах коник, як зелений гном
(М. Рильський)
.