СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГНО́БЛЕННЯ
, я, с.
Дія за знач. гноби́ти 1
.
Найтяжче гноблення козацтва полягало в тому, що польський уряд скасував у козацькому війську виборний лад, а військову козацьку старшину, за ухвалою сейму, тепер призначав коронний гетьман
(А. Кащенко)
;
Людина чимало бачила світу, знає, як належить боротися проти гноблення і несправедливості
(М. Циба)
;
Зюзь
[кінь]
належав до вільних створінь природи, він не відав гноблення і покори
(П. Загребельний)
.