ГНІЙ
, гно́ю, ч.
1
. вет., мед.
Густа рідина жовтувато-зеленого кольору, з неприємним запахом, яка утворюється внаслідок гнійного запалення
. Витягує гній із фурункулів гаряча маса з житнього борошна, свіжого вершкового масла та молока
(з навч. літ.)
;Страшні виразки, з яких виступав гній, червоні й розпухлі від трахоми повіки .. виднілися в юрбі
(О. Донченко)
;На грудях бинти сповзли з рани, і гній засохся на ребрі
(Є. Пашковський)
.2
. с. г.
Суміш посліду або кізяку з підстилкою, що використовується як місцеве органічне добриво
. На великому розпутті, куди завжди звозили гній, .. стояла одним одна хатка
(Панас Мирний)
;Хлібороби, які мали в себе тягло, на вози накладали масний гній і вивозили на схили, на свої шматки полів
(С. Чорнобривець)
;Рiзко смердiло кiнським гноєм
(Р. Федорів)
.◇
(1)
Як гно́ю
– дуже багато
.– В цьому році вродило їх
[груш і слив]
як гною, не було де дівати(Є. Гуцало)
;– В тебе Людка торгашка. У них грошей як гною
(В. Яворівський)
.