СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГНІЗДЮ́К
, а́, ч., іст., зневажл.
Козак, що осів на одному місці і веде спосіб життя хлібороба
.
Він винувато зирнув на сусідів, на свою шаблю – скільки років висить без діла, а хазяїн зовсім уже гніздюком зробився, гречкосієм
(П. Панч)
;
– Піду десь до старшини зимувати або до гніздюка-гречкосія
(З. Тулуб)
;
Саме так
[по-сімейному]
проведуть Різдво оці гніздюки, сидні, як бридливо називають їх на Січі козаки. А голота нап'ється, порозквашує один одному носи, повибиває вікна в шинках
(Ю. Мушкетик)
.