ГНІЗДО́

, а́, с.

У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят

Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються

(Леся Українка)

;

– А ластів'яче гніздо над своїм вікном бачила? – кинув погляд

[Панько]

під стріху

(М. Стельмах)

;

Біля димаря, чорного од вітру й дощів, – гніздо чорногуза: старе колесо, обкладене прутиками й гілками

(Б. Левін)

;

Місце, пристосоване тваринами або комахами для виведення малят, зимівлі і т. ін

Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Воно гніздо його назнало – Так як утерпіть, щоб не взять?)

(Л. Глібов)

;

На гілках абрикосів виснули кетяги гусеничних гнізд

(В. Кучер)

;

Із хребетних будують гнізда деякі риби (напр, трьохголкова колюшка), земноводні (напр., яванська веслонога жаба), плазуни (напр., ряд черепах і крокодилів)

(з наук.-попул. літ.)

перен.

Домашнє вогнище; оселя

Як здумають

[селяни]

прощатись з старим гніздом, де, мовляв, і вилупився й вигодувався, зріс і посивів .. Шкода їм стане рідної сторони

(Панас Мирний)

;

Сам

[Іван Іванович]

собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому

(М. Рильський)

;

– Молодий чоловік, – я маю на увазі порядних хлопців, – одружується і дбає про гніздо

(Ю. Мушкетик)

;

зневажл.

Таємне пристановище, притулок кого-небудь; притон

Чим більш Остап придивлявся, тим більш помічав.., що попав у злодійське гніздо

(М. Коцюбинський)

;

Джерело зосередження, поширення чого-небудь

Все це вихованці всіляких гестапо та інших гадючих гнізд із своєю розбійницькою специфікою, жаргоном, побутом, вчинками і т. д.

(Остап Вишня)

перен., заст.

Сім'я, рід

Цар Гарісчандра .. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда

(І. Франко)

;

Серед усіх дітей Рогнідиних Предслава вирізнялася незвичайною вродою, була мовби не з їхнього гнізда, не схожа була ні на батька, ні на матір

(П. Загребельний)

Група рослин, грибів і т. ін., що ростуть укупі

Він сів на призьбі, глянув на берег, де зеленіло гніздо верб

(І. Нечуй-Левицький)

;

Квітники й городи заросли гірськими соснами, глодом, ялівцем, туями, вересом, мохами, повзучими рожами, чорнобривцями і цілими гніздами петуній

(У. Самчук)

;

Скупчення, група однорідних або подібних предметів, об'єктів

* У порівн.

– Вона

[квітка]

виглядала, як гніздо аметистів

(М. Коцюбинський)

;

геол.

Скупчення корисних копалин

Всюди під колишнім курортом залягають гнізда ртутної руди

(з газ.)

Заглиблення, отвір і т. ін., у який що-небудь вставляється, вкладається

Приймач уже майже готовий. Ось перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників

(П. Автомонов)

;

При самій воді в риштуванні стіна... Тут ляжуть у гнізда турбіни

(М. Нагнибіда)

;

Автоматичний механізм дзвінко клацнув, притискаючи кришку люка, криві важелі висунулися з стін і, увійшовши до своїх гнізд, герметично замкнули верхній люк

(В. Владко)

Приховане місце, признач. для бійця зі зброєю

Копали окопи, кулеметні гнізда, мінували підходи до табору

(І. Багмут)

;

Навіть не вірилося, що ті всі замріяні пагорби й гайки, й лісочки обсаджено артилерією, покрито кулеметними й мінометними гніздами

(І. Багряний)

;

Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку

(О. Довженко)

с. г.

Місце висіву кількох насінин або висадження кількох рослин

Як тільки з'являються сходи, перевіряють стан їх і при виявленні пустих гнізд негайно підсаджують в них намочене насіння

(з наук. літ.)

;

Він

[механізм]

автоматично викидав дві-три картоплини, а важкі металеві лапи загортали гніздо

(М. Руденко)

;

Конче потрібно самому на полі перевірити, як зроблено проривку в гніздах

(С. Журахович)

лінгв.

Група спільнокореневих слів

Лексичне гніздо – група слів, утворених від одного, спільного для них кореня

(з наук. літ.)

;

У словотвірному гнізді слова з новими твірними основами об'єднані мотиваційними відношеннями, або відношеннями формального та семантичного виведення з певного базового слова

(із журн.)

Де́рти (дра́ти) горобці́в (ла́стівок, соро́к і т. ін.) <Де́рти (дра́ти) гні́зда (я́йця)>

див.

де́рти

◇

Зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (гнізде́чко, кубло́, кубе́лечко, кубе́льце)

див.

звива́ти

;

(1)

Наси́джене гніздо́ (кубло́)

–

житло, місце, де хто-небудь прожив тривалий час

До спустошеного села повертали потроху люди, оселяючись у давніх, насиджених гніздах

(Ф. Малицький)

;

Передавши справи новому лісничому, Архип Спиридонович покинув насиджене кубло

(Н. Рибак)

;

Одного́ гнізде́чка (гнізда́) пти́ці

див.

пти́ця

;

(2)

Оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́)

–

місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів

– Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане, – сказав Єгор. – Нічого, – позирнула Ольга на вивіску. – Доберемося згодом і до цього гнізда

(А. Шиян)

;

– Нам треба, щоб він своє товариство

[конокрадів]

виказав, щоб гніздо вовче видушити

(Б. Грінченко)

;

– Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла

(С. Добровольський)