СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГНІЗДИ́ТИСЯ
, и́ться, недок.
1
.
Жити де-небудь (про птахів, тварин); мостити, мати гнізда
.
Тут
[на пригірку],
як твердив тухольський провідник, .. гніздилася медведяча матка
(І. Франко)
;
Там лиш сови під кришею гніздяться
(Б. Лепкий)
;
Багато птахів на тій батареї гніздилось
(О. Гончар)
;
// 
перен.
Мати притулок; міститися (про людей)
.
В маленькій .. хатині, перегородженій тонкою грубою, живе по три, по чотири сім'ї. Господь їх знає, де вони там гніздяться!
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
перен.
Влаштовувати житло
.
Як птахи, вертались, гніздилися люди
(І. Нехода)
.
2
.
перен.
Розміщуватися де-небудь групою, купкою
.
Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки та гніздились погані гриби
(М. Коцюбинський)
;
Звідусіль кричали, тюкали хлопчаки, що гніздилися на покрівлях навколишніх будинків
(А. Хижняк)
;
З ліжка можна було легко стрибнути на велику піч, на якій радо гніздилась дітвора
(І. Чендей)
.
3
.
перен.
Міцно триматися в кому-, чому-небудь, десь; коренитися
.
Журба та досада гніздилися в душі, ножем повертались у серці
(Панас Мирний)
;
Мала лише те виразне почуття, що якась тяжка пайка отруї, що гніздилася десь у неї на дні в душі вже здавна, спала тепер
(О. Кобилянська)
;
Дні несамовиті вершать, а чи розпочинають путь – по спогадах, що в пам'яті гніздяться
(В. Стус)
.