СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГНІДИ́Й
, а́, е́.
Темно-коричневий (про масть коней)
.
Усе приїздив
[поміщик]
інакшими кіньми. То приїде сірими, то гнідими, то вороними
(Марко Вовчок)
;
Крутим схилом Антон піднімався вгору до своєї хати й на мотузяному поводі вів гнідого коня
(С. Чорнобривець)
;
Раніше там стояв сільрадівський кінь і пара гнідих кобил поштового відділення
(Є. Доломан)
;
// 
у знач. ім. гніди́й,
до́го,
ч.; гніда́,
до́ї,
ж.
Кінь (кобила) такої масті
.
– Ану лишень, бадьоріше! – обзивається він до гнідого
(Панас Мирний)
;
Троє отаманів рушили до просіки. До неї було вже палицею кинути, коли гніда Загороднього ні сіло ні впало спіткнулася
(В. Шкляр)
.