ГНИ́ТИ
, ГНИСТИ́, гнию́, гниє́ш, недок.
1
. Розкладатися, руйнуватися під впливом мікроорганізмів; пріти, трухлявіти
. – Нащо-то в тебе хліб гниє в стіжках? – раз питає його Лушня
(Панас Мирний)
;У тому лісі гниє, порохнявіє скільки пнів і галуззя
(І. Муратов)
;У садку мiж вологою травою гнили сливи
(Р. Андріяшик)
.2
. перен.
Перебувати в дуже важких умовах; животіти
. І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах
(Т. Шевченко)
;Додому солдатові треба – три роки гнив в окопах
(О. Довженко)
;//
Зазнавати занепаду; занепадати
.Ми бачимо, що .. цивілізація гниє і в ній гниє людськість
(М. Хвильовий)
.◇
(1)
Гни́ти в [сирі́й] землі́
– бути мертвим
.– Як я маю з вашим паном Мед-горілку пити, То волію Молоденька в сирій землі гнити
(з народної пісні)
;Нема мені життя без Насті... Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити
(М. Коцюбинський)
;Степан .. починає завзято співати: Тобі, фрицю, в землі гнити, Мені молодому мед-горілку пити...
(М. Стельмах)
;(2)
Гни́ти в тюрмі́ (по тю́рмах)
– перебуваючи в ув'язненні, втрачати сили, здоров'я
.Я бачила, як гинуло найкраще, Як родичі мої гнили по тюрмах І як високе низько упадало
(Леся Українка)
;– Я знаю, що серед зими я десь в дорозі заков'яну
[загину],
та краще мені так, чим [ніж]
гнити в тюрмі або згинути з руки ката(А. Чайковський)
.