СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГНИЛЬ
, і, ж.
1
.
Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям
.
Відчувати фарби життя – головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль
(Ю. Яновський)
;
Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом
(Н. Кобринська)
;
Бабця видлубувала картоплини, гниль відкидала до межі, дріб'язок на ряднину
(Є. Пашковський)
;
* Образно.
Невже у вас припало серце гниллю І не вража сльоза бідот людських?
(М. Старицький)
.
2
.
перен.
Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне
.
Хоч вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк
(І. Франко)
;
Відчував
[батько],
якщо не знав по-науковому, гниль нашого виховання і всю мерзоту моральної непідготованості до війни
(О. Довженко)
.
3
.
Загальна назва хвороб рослин, спричинюваних деякими видами бактерій або грибів
.
У вологі роки коноплі часто уражує біла гниль
(з наук. літ.)
;
Суха гниль сильно уражує бульби картоплі переважно в другу половину зимового зберігання
(з наук. літ.)
;
Шийкова гниль – найбільш шкідлива грибкова хвороба в період зберігання цибулі
(із журн.)
.