НЕПРОХОДИ́МИЙ

, а, е, заст.

Непрохідний (у 1 знач.)

На північному сході простягаються непроходимі багнюки

(А. Чайковський)

;

Бігти відбивати вівцю від ведмедя, запускатися із собаками в непроходиму гущавину лісу.. – в усьому тому чує Олекса захват, солодкий трепет нервів

(Г. Хоткевич)

;

Завмирали

[козаки],

поховавшись у численних протоках між стінами непроходимого очерету на своїх чайках – ночі очікували

(В. Чемерис)

;

– Я – недостойний товариства дружини, сина й родичів... Вони всі все ж таки щасливі... А я виджу непроглядну, непроходиму прірву між їхнім щастям і між моєю нужденністю...

(О. Турянський)