БРА́ТТЯ

, бра́ттів, мн. і невідм., збірн., с., заст.

Брати (див. брат, перев. у 2, 4 знач.)

Гумен теж здивувався, зібрав братів і почали браття радитись

(з легенди)

;

Я звіщатиму Ймення Твоє

[Бога]

своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

– А що, браття! Чи не послухать нам цієї ради? – спитав Микола в своїх товаришів

(І. Нечуй-Левицький)

;

Славне товариство, любе миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я!

(П. Тичина)

;

– Обнімемось, браття, – сказав генерал, схвально кивнувши у відповідь на слова Гука

(О. Бердник)