ГОДИ́ТИСЯ

, джу́ся, ди́шся, недок.

Бути на що-небудь, для чого-небудь придатним; задовольняти певні вимоги

Погане, дурне, ледащо не годиться ні на що!

(прислів'я)

;

– Куди воно жінка сама без мужика годиться

(А. Головко)

;

безос., з інфін.

Уживається в знач.

доречно

доцільно

варто

– Весілля одкладати на довгий час зовсім не годиться

(І. Нечуй-Левицький)

;

[

Журейко

Раніш ніж храми будувать святі, Годиться правду ствердити в житті

(І. Кочерга)

;

безос.

Такий звичай, так прийнято

Батько сів біля зятя, а мати, звісно, поралась, сама і страву на стіл подавала, бо вже Марусі не годилося з посаду уставати

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

[

Митрохван

Правда, що кажуть, нібибто

[нібито]

воно так і годиться за куму брати ту, котру першу зустрінеш

(М. Кропивницький)

;

Катруся стояла, соромливо опустивши голову, коло печі й колупала пальцем комин. Так теж годилося робити, коли сватають

(О. Іваненко)

(1)

Ніку́ди не годи́ться (не го́дний)

а)

не здатний ні на що

– Стара вже баба в тебе, дитино, стара. Нікуди не годиться, дочко. Спина болить

(А. Головко)

;

б)

не такий як треба, поганий, нікудишній

Вона

[драма]

нікуди не годна

(Панас Мирний)

○

(2)

Як годи́ться,

у знач. присл.

–

як повинно бути, як належить, як слід

От кум прийшов, посіли, як годиться

(Л. Глібов)

;

Данило Мармура .. намірявся було жартувати, як годиться в сватах

(С. Чорнобривець)

◇

(3)

Для годи́ться

–

заради пристойності, для порядку, як водиться

Не мав

[Іван]

до Палагни жалю, навіть кривди не чув у серці, хоч бився за неї з Юром. Не з злості, а для годиться, коли люди звели

(М. Коцюбинський)

;

Було б шануватися, моя замороко, хоч для годиться, про людське око

(Л. Костенко)

;

(4)

Годи́тися у батьки́ (у діди́, у матері́ і т. ін.)

кому

–

бути набагато старшим від кого-небудь

Заважала

[Наталці]

дівоча соромливість перед людиною, що годилася б їй у батьки

(С. Добровольський)

;

Василько побачив його, біжить із криком “тату”, а він, виходить, в діди йому годиться

(М. Стельмах)

;

(5)

Годи́тися у сини́ (у до́чки, в ону́ки і т. ін.)

кому

–

бути набагато молодшим від кого-небудь

Юрія, який годився б у сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на “ти”

(М. Томчаній)

;

(6)

[І] в підме́тки ([і] на ла́тку) не годи́тися

кому

–

своїми якостями, властивостями бути значно гіршим від кого-небудь

Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй... на латку не годитесь!

(Панас Мирний)

;

– Твій Безрукий і ти разом з ним Павлюкові в підметки не годитеся... – знизала плечима Таня

(О. Копиленко)

;

– Хіба тутешні цигани вихоплять десь таке щастя на чотирьох ногах

[коня]?..

– Може, й так, може, наші цигани вашим і в підметки не годяться

(М. Стельмах)

;

До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому в підметки

(М. Зарудний)