СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГНІВ
, у, ч.
Почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування
.
Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить, а гнів Божий на нім перебуває
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Енея очі запалали, Уста од гніву задрижали
(І. Котляревський)
;
А Наталчин голос то сльозою бринить, то скаргою, то гнівом
(О. Гончар)
.