СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДУ́БНУТИ
, ну, неш; мин. ч. дуб, ла, ло; недок., розм.
Те саме, що дубі́ти.
Дощ витрушувався з сірої повсті, сірів над водою, над пашнею. На тому березі ледве видніє корова: опустила голову, дубне
(Є. Гуцало)
;
– З цього обійстя ще ніхто ніколи не виходив. З цього обійстя ніхто ніколи і не вийде... – Не розумію вас, – сухо мовив Олізар, відчуваючи, що йому дубне на спині шкіра
(Валерій Шевчук)
.