ПІДКО́ВЗУВАТИСЯ

див.

підско́взуватися

ПІДСКО́ВЗУВАТИСЯ

, ПІДКО́ВЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДСКОВЗНУ́ТИСЯ, ПІДКОВЗНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

Оступатися на слизькому місці

– Миколко, давай я буду падати, а ти мене держи. Ану, чи вдержиш? – Ото, коли б ні! – вигукую, хапаючи її за тоненький поперек, але раптом підсковзуюся

(Григір Тютюнник)

;

Підковзнувшись, впав

[батько]

на льоду, переломив собі руку й тоді вже мало що міг робити

(Б. Грінченко)

;

Я підсковзнувся саме тоді, коли не то, щоб сковзалки, а й путнього шматка холоду не було – шелестіло скрізь листя

(Ю. Яновський)

;

Воно ж завжди так – що одному на шкоду, те іншому на сміх. Йде людина дорогою, підсковзнеться, розтягнеться на весь зріст – побачать те сміхуни – заливаються

(Ю. Збанацький)

;

Поляку і на цей раз пощастило. Якраз у момент пострілу пан Славек наступив на свіжий коров'ячий кизяк, підсковзнувся й гепнув на землю

(С. Тельнюк)

перен.

Припускатися помилок у яких-небудь діях, поведінці і т. ін

– Є вони, помилки, і в книжках. Та, виявляється, не тільки в книжках. Пропускав не раз, підсковзувався і я, грішний

(О. Шугай)

;

– Великий світ, та слизькі дороги: той, дивись, там підсковзнувсь, той – там спіткнувсь, один – з гори впаде, другий – у болото влучить, і не нам, грішним, карати свого брата! – відмовив Максим

(Л. Яновська)

;

– Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся, впадеш і вже не зведешся

(Ю. Мушкетик)