СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДУЛІ́Б
ДУЛІ́БИ
, ів, мн. (одн. дулі́б, а, ч.).
Давнє східнослов'янське плем'я, що жило у верхів'ях Західного Бугу і Прип'яті
.
Ніби вся Русь тепер вкладалась у цих стінах: біля північних веж – новгородці, полочани.., біля західних воріт, що виходили до гір, – вої з Червенської землі, волиняни, дуліби
(С. Скляренко)
;
Як відомо, волиняни – це пізніша назва дулібів, які згадуються у VI–VII ст. у зв'язку з аварськими завоюваннями
(з наук.-попул. літ.)
.