СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДРЕГОВИ́Ч
див.
дреговичі́
.
ДРЕГОВИЧІ́
, і́в, мн. (одн. дрегови́ч, а́, ч.).
Стародавнє східнослов'янське плем'я, яке жило між Прип'яттю і Західною Двіною
.
Гнали деревляни варягів аж до землі дреговичів та полочан
(І. Білик)
;
Від племен дреговичів, кривичів, полочан і радимичів походить білоруський народ
(з наук. літ.)
;
У VIII–IX століттях Київ був головним містом полян, які підтримували широкі економічні зв'язки з древлянами, сіверянами, радимичами, дреговичами та іншими східнослов'янськими племенами
(з наук.-попул. літ.)
.