НАСИ́ЛУВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до наси́лувати.
Це не був докір, це був крик насилуваного серця
(Б. Лепкий)
;Далі пішли з привітаннями військові, – всі вони тупотіли ногами, викрикували хриплими голосами, насилуваними до густого басу
(М. Івченко)
;//
наси́лувано, безос. пред.
Спалено і знищено безліч святих ікон, знесено неділю й насилувано робітників і учеників шкіл працювати у святі дні
(з рел.-церк. літ.)
;//
у знач. ім. наси́луваний,
ного,
ч.Той, кого насилують
.Рудольф уступливо, тихо, так ніби про себе, завважує, що важко бути прихильником заповіді однакової любові до паразитів і працюючих, до насильників і насилуваних
(В. Винниченко)
;Нехай насилуваний би тремтливо Й не помагав насильству до дрібниць, – Ці душі винуватить справедливо, Бо волю не загасиш силоміць
(Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте)
.