СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЕКСПЕРИМЕНТА́ТОРСЬКИЙ
, а, е.
1
.
Власт. експериментаторові, характерний для нього
.
Рідина
[у чарці]
притуплює і ослаблює, відбирає .. з диявольською експериментаторською методичністю всі твої, Максиме, вроджені таланти
(С. Процюк)
;
Роман “Записки Кирпатого Мефістофеля” – один із фрагментів експериментаторського мислення В. Винниченка
(з наук. літ.)
;
У лабораторії механіки студенти набувають експериментаторських навичок
(з навч. літ.)
.
2
.
Пов'язаний з експериментом (у 2 знач.), експериментаторством
.
На шляху до самоусвідомлення та становлення нового експериментаторського мистецтва український театр ставив за мету позбутися периферійності, аматорства
(із журн.)
.