АБСТИНЕ́НЦІЯ
, ї, ж., книжн.
1
. Стан, який виникає в результаті припинення дії речовини, до якої встановилася залежність (алкоголю, наркотиків, деяких ліків і т. ін.), при раптовій перерві в її прийомі
. Характерними проявами абстиненції є головний біль, запаморочення, тахікардія, пригнічений стан, різка фізична слабкість, потреба в прийомі алкоголю або наркотику та ін.
(з наук. літ.)
;Клінічна картина і протікання абстиненції залежить від природи наркотичної речовини або алкоголю, їхніх доз і тривалості вживання
(з наук.-попул. літ.)
.2
. Утримання від уживання спиртних напоїв, наркотиків, цигарок і т. ін.
Алкогольна абстиненція
;Нікотинова абстиненція
.3
. Статеве утримання
. Після довгої сексуальної абстиненції він думав, що перший раз їхнє кохання буде дуже коротким
(із журн.)
.