СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
АБДИКА́ЦІЯ
, ї, ж., заст.
Зречення престолу, відмова від влади, посади або сану
.
Очевидно, найвідоміша абдикація у недавньому минулому – складення повноважень короля Великобританії Едуарда VIII у 1936 р., коли він відмовився від британського трону, щоб одружитися із розведеною американкою Уоллес Симпсон
(з наук.-попул. літ.)
;
Дозволити Росії закріпити свою владу над Балтійським морем було для Швеції рівнозначним із актом справжньої абдикації, значило змаліти перед Росією і зректися ролі великої північної держави
(із журн.)
.