СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБУРМО́СИТИ
, о́шу, о́сиш, док., що, розм.
Насупити, нахмурити (про обличчя, лоб і т. ін.)
.
Поет відступив на крок, набурмосив трагічну міну: генії безгрішні
(Є. Пашковський)
.
◇
(1)
 
Набурмо́сити гу́би (ірон. гу́бки)
–
набути ображеного, сердитого, незадоволеного виразу обличчя
.
Незрозуміла образа отрутою заповзала в її маленьке серце, .. але плакати стало соромно. Катя набурмосила губки й насупилась
(Б. Антоненко-Давидович)
.