СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЕЗЛИ́КО
.
Присл. до безли́кий.
Настає кінець епохи догм, епохи “гвинтиків”, що покірливо і безлико обслуговували ієрархії та найрізноманітніші деспотії
(з публіц. літ.)
;
Сам формат відбірного конкурсу – доволі пафосне, формалізоване дійство. Виглядає воно абсолютно безлико
(із журн.)
;
Оркестр грав невиразно, однобічно, безлико
(з газ.)
.