ГІ́ДРА
, и, ж.
1
. У старогрецькій міфології – потвора з тілом змії і головами дракона
. Неподалік від башти .. просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу .. Юнак в радісному напруженні роздирав пащу якійсь потворній гідрі
(О. Гончар)
;//
перен.
Про запеклого ворога
.Єремія зареготався злим реготом .. – Тепер козаки вже не мають сили, щоб бунтуватись. Ми відрубали гідрі усі голови
(І. Нечуй-Левицький)
;Об'єднати б усі християнські сили, обложити б звідусіль прокляте кубло гідри й задавити її. Так ні ж – гризуться по-дурному між собою!..
(Б. Антоненко-Давидович)
;Страшний ворог людства – чума .. І Заболотний кинувся у бій з цією ненажерливою гідрою
(Ю. Мартич)
.2
. Безхребетна прісноводна тварина (поліп)
. Тіло звичайної гідри має майже правильну циліндричну форму
(з наук.-попул. літ.)
;Спостереження за гідрою в акваріумі показують, що це тварина, і до того ж хижа
(з навч. літ.)
.