СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГІ́ДРА
, и, ж.
1
.
У старогрецькій міфології – потвора з тілом змії і головами дракона
.
Неподалік від башти .. просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу .. Юнак в радісному напруженні роздирав пащу якійсь потворній гідрі
(О. Гончар)
;
// 
перен.
Про запеклого ворога
.
Єремія зареготався злим реготом .. – Тепер козаки вже не мають сили, щоб бунтуватись. Ми відрубали гідрі усі голови
(І. Нечуй-Левицький)
;
Об'єднати б усі християнські сили, обложити б звідусіль прокляте кубло гідри й задавити її. Так ні ж – гризуться по-дурному між собою!..
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Страшний ворог людства – чума .. І Заболотний кинувся у бій з цією ненажерливою гідрою
(Ю. Мартич)
.
2
.
Безхребетна прісноводна тварина (поліп)
.
Тіло звичайної гідри має майже правильну циліндричну форму
(з наук.-попул. літ.)
;
Спостереження за гідрою в акваріумі показують, що це тварина, і до того ж хижа
(з навч. літ.)
.