СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕТ
ГЕ́ТИ
, ів, мн. (одн. гет, а, ч.).
Стародавні племена, що в V ст. до н. е. жили між Балканами і пониззям Дунаю, а згодом просунулися до узбережжя Чорного моря і лівого берега Дністра
.
Берег сарматський, суміжний із племенем гетів стрілецьким, Зрештою нас привітав після набридлих блукань
(М. Зеров)
;
– Гети!.. – прохрипів Багабухша. – Що – гети? – Стоять за річкою!
(І. Білик)
.