СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГІБРИ́Д
, а, ч.
1
.
Тваринний або рослинний організм, виведений за допомогою гібридизації
.
У результаті схрещування двох не зовсім подібних рослин у природі завжди утворюються нові рослини – мішанці, або так звані гібриди
(з наук.-попул. літ.)
;
З Біловезької Пущі завіз він
[Клименко]
сюди зубрів, з долин Міссісіпі, з-під ножа американських браконьєрів, вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів – гігантів зубробізонів
(О. Гончар)
;
Він сам бачив деревце, але було вночі, і через те не може точно визначити, де саме воно зацвіло і чи справді то мигдаль, чи, може, це якийсь заморський першоцвіт, а то й гібрид, виведений невтомними селекціонерами
(П. Загребельний)
;
Селекціонери одержали гібриди абрикоса, вишні, смородини, аґрусу й інших плодових та ягідних рослин
(з газ.)
;
* Образно.
– Сердита, видимо, у вас сусідка? – Та як вам сказати! Характер правильний – гібрид кобри з ящіркою
(Остап Вишня)
.
2
.
перен., розм.
Суміш чого-небудь
.
Суржик – дивний безрідний гібрид української та російської мов
(із журн.)
.