СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИ́ЧКА
, и, ж.
1
.
Стебло та листя перев. коренеплодів та бульбоплодів; бадилля, ботвина
.
Кублилася дрібною гичкою жовтогаряча морква
(Панас Мирний)
;
Дівчата підбирали викопані буряки і, обрізавши на них гичку, складали в купи
(О. Донченко)
;
Це була морква. Червона, свіжа, соковита. Нарвали цілий оберемок, обрізали гичку, набили повен рюкзак
(В. Малик)
;
Плануємо засилосувати понад 3000 центнерів гички цукрових буряків
(із журн.)
.
2
.
перен., розм.
Верхня частина зав'язаного мішка, вузла
.
Хвать
[баба]
вузла за гичку! І, немов той акробат, Дряпалась на пічку
(С. Олійник)
.
3
.
діал.
Грива
.
[
Куць
:]
Я їм коня притяг за гичку в стайню
(Леся Українка)
.
4
.
діал.
Росток, паросток на коренеплодах
.
Перебирала
[Катерина]
кожну картоплину: з гичками відкладала на насіння, а почорнілі – на харч
(С. Чорнобривець)
.