СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИЧ
, і, ж., діал.
Гичка (у 1 знач.)
.
Картопля народила, аж гич сплітається
(М. Коцюбинський)
;
Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха
(К. Гордієнко)
;
Серед зарості, серед гичі, – потворної і жорсткої, – побачив квіти: з білими промінцями вкруг і охристими очками посередині
(В. Барка)
;
* У порівн.
Нечесане волосся у клоччя збилось і аж пожовкло, як гич у пшенички
(Панас Мирний)
.
(1)
 
Ні (ані́) гич
:
а)
 
зовсім нічого
.
– Пан обозний не знайшов там, де сильно сподівався, ані найменшої ознаки будь-якого скарбу, ані гич!
(О. Ільченко)
;
Припавши очима до дучки, він побачив синій, рідко поцяткований зорями намет неба, засніжені стріхи сусідніх куренів і ні гич більше
(Ю. Мушкетик)
;
б)
 
ніскільки
.
[
Зінька
:]
Жалібниць багато.., та допомогти ані гич
(М. Кропивницький)
.