ГИЧ
, і, ж., діал.
Гичка (у 1 знач.)
. Картопля народила, аж гич сплітається
(М. Коцюбинський)
;Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха
(К. Гордієнко)
;Серед зарості, серед гичі, – потворної і жорсткої, – побачив квіти: з білими промінцями вкруг і охристими очками посередині
(В. Барка)
; * У порівн.
Нечесане волосся у клоччя збилось і аж пожовкло, як гич у пшенички
(Панас Мирний)
.◇
(1)
Ні (ані́) гич
:а)
зовсім нічого
.– Пан обозний не знайшов там, де сильно сподівався, ані найменшої ознаки будь-якого скарбу, ані гич!
(О. Ільченко)
;Припавши очима до дучки, він побачив синій, рідко поцяткований зорями намет неба, засніжені стріхи сусідніх куренів і ні гич більше
(Ю. Мушкетик)
;б)
ніскільки
.[
Зінька
:]
Жалібниць багато.., та допомогти ані гич(М. Кропивницький)
.