ГИ́НУТИ

, ну, неш, недок.

Переставати жити; вмирати, пропадати

Обідрані, голодні люди гинули од чуми та од голоду

(І. Нечуй-Левицький)

;

Вони

[шкідники винограду]

гинуть непомітно для людського ока глибоко під землею, у темряві, гинуть разом з корінням, яке годувало їх своїм соком

(М. Коцюбинський)

;

Від придухи гинула риба на Пслі

(О. Гончар)

;

Зазнавати руйнування, занепаду

Чули, чули запорожці З далекого Криму, Що конає Гетьманщина, Неповинна гине

(Т. Шевченко)

;

Переставати існувати; знищуватися

Учора вилаяв Єлсинського; після обід писав одну повістину віршами, як гине наша краса дівоча од паничів

(Панас Мирний)

;

Втрачатися, пропадати

– Злежалось полотно в коморах... Люди прохають – дайте хоч на сорочку, – хай праця людська не гине марно

(М. Коцюбинський)

;

– Забудеш вогнище гаразд погасити, – от і пожежа. Тоді сила добра марно гине

(О. Донченко)

Робитися непомітним, нечутним; зникати

Ой, хто в лузі – озовися, Ой, хто в полі – одкликнися!.. Зву... Луна за лугом гине

(Я. Щоголів)

;

Перед ним безконечно довга і безконечно грузька дорога гине далеко в млі

(І. Франко)

;

Він мусить заплющити очі, та з думки не гинуть обличчя бліді і постаті згорблені, тонкі, худі, старечі, дитячі, жіночі...

(Леся Українка)

;

Губитися через чиюсь неуважність, недогляд

Щось справді гинуть листи в дорозі, на це у нас часто нарікають

(М. Коцюбинський)

перен.

Переживати труднощі, страждати фізично, морально; мучитися

Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; .. А дівчина гине...

(Т. Шевченко)

;

за ким – чим, з чого.

Нащо ж ти вбив її

[дружину],

нащо, коли так гинеш за нею? – погукнула на його Варка

(Марко Вовчок)

;

Настя слухала, притулившись до шершавого стовбура яблуні; їй жаль стало того тихого, щирого чоловіка, що так вірно її кохає, що гине за нею

(М. Коцюбинський)

;

– Я ридала і гинула з туги привселюдно, забуваючи не раз і про публіку і про п'єсу та й... про слова своєї ролі

(Леся Українка)

(1)

Ги́нути (умира́ти) / заги́нути (уме́рти) на пла́сі

–

бути страченим через відтинання голови

– Чи не даремно ми жили? .. Чи не даремно гинули в походах, у боях, на вогнищах і на плахах?

(О. Довженко)

;

Там – на пласі – умирали люди За свободу нашу молоду

(А. Малишко)