СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГИЛЯ́
, рідко ГИЛЬ, виг.
Крик, яким відганяють гусей, качок і т. ін
.
Ой, гиля, гиля, Гусоньки, на став!..
(з народної пісні)
;
Перебігши двір, порослий моріжком, відчинила
[Стеха]
дверцята виплетеного з лози і обмазаного рудою глиною сажа. – Гиля, гиля! – гукнула на гусей
(В. Малик)
;
Дідусь посивілий гукає: “Гиля!” – Гусяток жене в мураву
(П. Воронько)
.