ГИЛА́
, и́, ж., розм.
1
. Грижа
. – Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене – гила
(І. Микитенко)
;Так, він нагадує апостола Петра. І постаттю, й своєю апостольською величчю, навіть незважаючи на гилу
(І. Багряний)
;Його
[лікаря]
затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка, ліквідувати пахову гилу(Ю. Смолич)
.2
. рідко.
Гилка
. Той читав урок, той реготався, той кричав: “Давай у гили грати”
(Панас Мирний)
.3
. виг., у знач. пред., розм.
Уживається на означення швидкого руху, швидкої дії
. – А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили. Потім загляділи
[нас]
– палиці на плечі і – гила навпростець поміж вербами(А. Головко)
.