СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИЛА́
, и́, ж., розм.
1
.
Грижа
.
– Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене – гила
(І. Микитенко)
;
Так, він нагадує апостола Петра. І постаттю, й своєю апостольською величчю, навіть незважаючи на гилу
(І. Багряний)
;
Його
[лікаря]
затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка, ліквідувати пахову гилу
(Ю. Смолич)
.
2
.
рідко.
Гилка
.
Той читав урок, той реготався, той кричав: “Давай у гили грати”
(Панас Мирний)
.
3
.
виг., у знач. пред., розм.
Уживається на означення швидкого руху, швидкої дії
.
– А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили. Потім загляділи
[нас]
– палиці на плечі і – гила навпростець поміж вербами
(А. Головко)
.