СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИ́КАННЯ
, я, с., розм.
Дія за знач. ги́кати.
З гиканням та іржанням понеслися
[діти]
по дорозі, вибасовуючи та прикевкуючи, як справжні жеребчики
(Григорій Тютюнник)
;
За викрадачем услід з диким гиканням, свистом помчала, стріляючи в небо, погоня
(О. Гончар)
;
З оголеними шаблями, зі свистом і гиканням вискочили вони на рівнину, нестримним вихором промчали понад окопами, наздогнали втікачів-яничарів і, постинавши їм голови, завернули у фланг татарам
(В. Малик)
.