СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГИ́КАВКА
, І́КАВКА, и, ж.
Мимовільні вдихальні рухи, викликані судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять
.
Гикавка стискала їх
[хлопців]
горла
(І. Франко)
;
Ілько обдивився навкруги й сів коло якогось дядька, що вже був п'яний і щось співав разом із другим дядьком; той сидів проти його і щохвилини перепиняв пісню гикавкою
(В. Винниченко)
;
Цим разом від них
[моряцьких машин]
погнало таким духом маринованих оселедців, що в носі мені закрутило і я облизався. Заграли ніздрі й у Дузя, а на його напарника напала голодна гикавка
(М. Вінграновський)
.