СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИДУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
Відчувати огиду, відразу; гребувати
.
– Я вже одвикла й од м'яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Варка
:]
Душі моєї до себе не навернете... Ненавиджу вас, аж гидую!
(М. Кропивницький)
;
– Ви частка тієї ж світоспоруди, що й земля. Не гидуйте її поживою
(Ю. Смолич)
;
* У порівн.
Він тримає блискучий хром на витягнутих руках у пучках пальців, одвернувши голову, наче гидує
(В. Кучер)
.