СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИДЛИ́ВИЙ
, а, е.
Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь
.
Йому стало гидко й противно, бо він був гидливий зроду
(І. Нечуй-Левицький)
;
Лаврін – неначе дівчина. Його душу легко сполохати бридким словом, він гидливий, і над тим Марко часто кепкував
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Який виражає огиду
.
Слизькі холодні руки фельдфебелеві ковзались по тілу. Пересмикувала гидлива дріж
(В. Козаченко)
;
Гидливий рух Потоцького не уникнув його
[Юстовського]
пильних очей
(З. Тулуб)
;
Омелько з гидливою усмішкою взяв баклагу із тремтячих рук Василя і пхнув йому до рота
(Ю. Логвин)
.