СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИ́ДИТИ
, джу, диш, недок., розм.
1
.
Випорожнятися (про тварин)
.
Вона не могла дати собі ради і тільки дивилась, як свині перекидали пійло, місили ногами їжу та гидили
(М. Коцюбинський)
;
Вона проклинала все, що попадалось їй на очі, – свиней, курей, поросят, щоб не скугикали, Пірата, щоб не гавкав і не гидив
(О. Довженко)
.
2
.
що.
Паскудити, бруднити
.
Хай з пліч злетить їм голова! Щоб нашу землю більш не гидив гидотний змій, що кров спива
(П. Тичина)
;
* Образно.
Не вбий задарма жодної істоти, не зрубай без потреби жодного дерева. Бо вчинивши інакше, ти гидиш і замулюєш те джерело, що напоїло тебе водами життя...
(О. Бердник)
.
3
.
перен.
Паплюжити, плямувати
.
– Я бачив учителів, що перед молодіжжю опльовували й гидили науку і лаяли саму ту молодіж, яка тиснеться до шкіл і задає їм клопоту
(І. Франко)
;
Землі в нього мало, та й ту занехаяв, запакостив. Хліб на ній родить, аж боляче дивиться. Хочеться просто взяти його за шию й бити носом об ту землю, щоб не смів її так гидити
(М. Івченко)
.