СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИГИ́КНУТИ
, ну, неш, док., розм.
Однокр. до гиги́кати.
– Все може бути, – якось дивно гигикнув Огієнко
(О. Гончар)
;
Ми дуже поважали себе того дня. Ми навіть ні разу не гигикнули і не копнули нікого ногою. Серйозні й солідні, ми ходили по класах і складали список
(В. Нестайко)
;
Хтось здавлено гигикнув. Ще хтось зааплодував і тут-таки припинив, злякавшись свого зухвальства й того, що зала його не підтримає
(О. Ірванець)
;
// 
Злегка заіржати (перев. про коней)
.
В темряві нічого не було видно, й Гатило сів край ясел. Гнідий жеребець, упізнавши його, заспокійливо гигикнув і знову встромив голову в ясла
(І. Білик)
.