СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИГИ́КАТИ
, аю, аєш, недок., розм.
Сміятися, видаючи звуки “ги-ги”
.
Дурень сидів і зрідка гигикав. – Чого ви смієтесь? – Оце! – тикнув той пальцем на папірець і задумався
(М. Хвильовий)
;
Денис знову ліг на воза, час від часу підводячись та гигикаючи з того, що бик махає головою і не може ніяк скинути з рога забитої птиці
(Григорій Тютюнник)
;
Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок, взамін одержує штурхана, грайливо гигикає
(М. Стельмах)
;
// 
Насміхатися, глузувати
.
– Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, – гигикав бородань. – Гляньте на цього візника!
(А. Хижняк)
.