СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГИ́БІТИ
, ію, ієш, недок., розм.
1
.
Мучитися, страждати; зазнавати труднощів від нестачі чого-небудь
.
– Дощ, лиха година, а я приткнуся до стіни та так і гибію
(Панас Мирний)
;
Що ж було їм хоч раніш так сказати, то ти б не гибіла цілі свята чорт зна над чим!
(Леся Українка)
;
Мерзла, гибіла
[Христя]
на тих буряках, боса-босісінька
(А. Головко)
;
Клацали по видавництвах і редакціях друкарські машинки, гибіли над гранками коректори, боячись не доглянути частого тоді хуліганства друкарів
(Б. Антоненко-Давидович)
.
2
.
Нездужати, хворіти
.
– Яке здоров'я?.. – одказав він стиха та зглуха. – Гибію. Слабую дуже на голову й на очі
(Марко Вовчок)
.