ГИ́БЕЛЬ
1
, і, ж., заст., розм.
1
. Загибель
. Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа
(І. Котляревський)
;Гибель Батурина зробила на старшин велике вражіння, і ляк почав заповзати у малі серця
(Г. Хоткевич)
;Той козак нарочито нас сюди направив. На вірну гибель. Глянь угору, це ж не яр, а колодязь, – показав Марко на круті, майже прямовисні стіни
(Григорій Тютюнник)
.2
. чого, перен., розм.
Велика кількість; сила-силенна, безліч
. Усе цеє – сонце, голубий прозорий туман.., дим, гибель димів кучерявих .. – все цеє зливалось у якусь чудову гармонію
(Грицько Григоренко)
.3
. розм.
Щось смертельно небезпечне
. Глядіть, не купуйте тієї гибелі! По два пуди в одні руки відпускано, – понакуповували люди і скрізь покотом лягають, мертві
(В. Барка)
.◇
(1)
До ги́белі
– дуже багато
.Риба в Пслі любить “балуватись”... Там її до гибелі
(Остап Вишня)
;В деяких місцях тетеруків, а особливо фазанів, було до гибелі!
(І. Багряний)
;Птахів усяких добре знав дід Кіндрат. Казав, у лісі птаства та звіроти до гибелі
(А. Хижняк)
.