СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕ́ТЬ-ТО
, присл., розм.
Дуже багато; досить
.
Проти Варвари
[4 грудня]
почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його випало
(Панас Мирний)
;
// 
Повністю; зовсім
.
– Пхе! Це буде вже геть-то по-міщанськи
(І. Нечуй-Левицький)
;
– О, наче ми не дружні, – встряне котрийсь глумливо, – геть-то дружні
(А. Головко)
.