СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕТЬМА́НЩИНА
, и, ж. (з великої літери).
1
.
Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 по 1764 рік управляв гетьман
.
Стоїть одним-одна хатина... З хатини видно Україну І всю Гетьманщину кругом
(Т. Шевченко)
;
Їде з Січі запорожець В рідну Гетьманщину: Там він кинув батька й матір Та ще і дівчину
(Я. Щоголів)
;
– Ось якими новинами привітають нас у моїй Гетьманщині! – каже, гірко усміхнувшись, Сомко до Шрама
(П. Куліш)
;
Міста Білорусії добровільно піддавалися козакам, які на південних білоруських землях, сусідніх із Гетьманщиною, заклали новий козацький полк
(з наук. літ.)
.
2
.
Форма державного управління на чолі з гетьманом
.
Хіба тобі не хочеться знову побачити гетьмана в соболиній шапці і з шаблею при жупані? Хіба не хочеться почути святкові дзвони Софії? А тоді, за гетьманщини, й наші голови на щось згодяться
(М. Стельмах)
;
Частина українського дворянства вважала гетьманщину найзручнішою для себе формою організації влади на Україні
(з наук. літ.)
;
// 
Час, коли в Україні була влада гетьманів
.
Ще на Україні веселі І вольнії пишались села .. Ще за гетьманщини старої Давно се діялось колись
(Т. Шевченко)
.
3
.
Неофіційна назва української держави, утвореної в 1918 р. і очолюваної гетьманом П. Скоропадським; час існування – квітень - грудень 1918 р.
Хоча Гетьманщина проіснувала номінально в Києві ще місяць, але вся вага державно-національного життя перейшла вже з 15 листопада до Директорії
(В. Винниченко)
;
За гетьманщини Скоропадського .. я, вже студент, приїхав на короткий час до Охтирки
(Б. Антоненко-Давидович)
.