СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕТЬМАНУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок., іст.
Бути гетьманом
.
Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував – Тільки півтора года
[року]
(з думи)
;
Тi часи, коли жив i гетьманував Сагайдачний, були добою найбiльшого пiднесення козацької слави
(А. Кащенко)
;
Дорошенко бачив, то як так далі піде, то пропала його справа, бо не над ким буде й гетьманувати
(М. Грушевський)
;
Волею повсталих події висунули наперед Косинського з його реєстровцями, і він гетьманував
(Іван Ле)
.