СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕТЬМА́НСЬКИЙ
, а, е, іст.
1
.
Прикм. до ге́тьман.
Затрубили в жерстяний ріг в гетьманськім дворі
(Л. Боровиковський)
;
У гетьманському наметі стояла урочиста тиша
(Я. Качура)
;
Жолкевський зіскочив з коня і, минаючи патера, злий і рішучий, подався до гетьманського палацу
(Р. Іваничук)
;
* Образно.
Свари да чвари, і вже гетьманською булавою почали гратись, мов ціпком
(П. Куліш)
.
2
.
Прикм. до гетьмана́т.
Пан сотник гетьманського війська лежав на жупані під вербою, одпочиваючи після перших годин ретельності й завзятості
(Ю. Яновський)
;
З Педашенком вони разом утворили фiлiю Нацiонального союзу й заарештували повiтового гетьманського старосту
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Після гетьманського перевороту М. Грушевський жив у Києві інкогніто
(із журн.)
.