ГЕТЬМА́НСТВО
, а, с., іст.
1
. Влада гетьмана; гетьманування
. [
Байда
:]
Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі(І. Нечуй-Левицький)
;Мені здавалося, що ти свого небожа, Войнаровського, рад бачити своїм наслідником на гетьманстві
(Б. Лепкий)
;Юрій Хмельницький змушений був на початку 1663 р. відмовитися від гетьманства
(з наук. літ.)
.2
. Територія і народ, підвладні гетьману
. У іншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, .. жило два брати
(Сл. Гр.)
;Вона посміхалася гордовито й зачудовано. Гетьманша! Анастасія Марківна. Її знає в Глухові старе й мале. Як знають і те, що вона управляє гетьманом й почасти всім гетьманством
(Ю. Мушкетик)
.