СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ
, присл., розм.
Дуже далеко; далеко-далеко
.
Дніпро геть-геть собі розкинувся! Сіяє батько та горить
(Т. Шевченко)
;
Він гарконув з такою нерозміреною силою, що кинулись зо сну і захиталися на акації гілочки, а полем геть-геть пішла луна
(С. Васильченко)
;
– Спасибі, князю, оставайся в здоровлю. Твій світ перед тобою, а мій уже геть-геть! – Не треба, Іване Степановичу, гадок таких допускати до серця
(Б. Лепкий)
;
// 
Дуже високо
.
Вже сонце геть-геть піднялося і почало немилосердно пекти
(І. Франко)
.