СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕТЬ
1
, присл.
1
.
Куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль
.
Дрозд фуркнув і полетів собі геть
(І. Франко)
;
Затишіло синє море, Розпрозорилось прозоре, Щуки прудко геть пливуть
(Л. Первомайський)
;
// 
Від якого-небудь місця, за межі чогось
.
Ми вирвали дві квітки на спомин та й подались швидше .. геть з тії кріпості
(Леся Українка)
;
По закінченні дуета Коловратський подякував .. і гукнув до своєї орави виходити з дому геть
(Ю. Смолич)
;
Вона
[сестра Миколи]
хотiла ще щось добрехати, та я рушив геть
(Р. Андріяшик)
.
2
.
На велику відстань; далеко
.
Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла
(Т. Шевченко)
;
Тарас ударив по коневі і в гніві помчав геть, а за ним увесь полк
(О. Довженко)
.
3
.
у знач.
дуже
,
значно
.
От уже й Масниця. Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну
(Панас Мирний)
;
Та ще й те додавало Даринці сили, що вже геть більше, як половину дороги проїхано
(І. Вирган)
.
4
.
у знач.
скрізь
.
А верби геть понад ставом Тихесенько собі купають Зелені віти...
(Т. Шевченко)
;
Ой, коли б з тісної хати Повставали ви, чубаті, Та зирнули геть навколо, – В вас би серце похололо
(М. Старицький)
.
Геть усе́ (весь)
(1)
 
Аж геть,
у знач. присл.
дуже далеко
.
І співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий
(Марко Вовчок)
;
Ходiм аж геть туди, за отой садок, щоб сховатися вiд цього жовтяка
(В. Винниченко)
.