СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-16 (А-РЯХТЛИВИЙ)
?
ВІДСТЕ́ЖИТИ
ВІДСТЕ́ЖУВАТИ
, ую, уєш, недок., ВІДСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док.
1
.
кого, що.
Здійснювати нагляд, контроль і т. ін. за кимсь, чимсь; стежити
.
Випробування робилися за наперед підготовленою програмою, ми цю програму відстежували
(Ю. Щербак)
;
Невмінням чи небажанням відстежувати результати рішень, що приймаються, позначено, на жаль, багато політичних акцій, здійснюваних українськими політиками
(з публіц. літ.)
;
Нова версія текстового редактора має засоби граматичного контролю, відстежує неправильне вживання предикатів, помилки друку
(з наук.-попул. літ.)
;
Гітлерівці досить ретельно відстежували учасників руху Опору
(із журн.)
;
Майже всі Кейтові гроші зникли, ніби розчинилися в повітрі, і відстежити їх не вдалося
(О. Авраменко)
;
// 
Виявляти, з'ясовувати, визначати
.
Політична журналістика – це здатність відстежити, проаналізувати і (по можливості) спрогнозувати політичну ситуацію
(з публіц. літ.)
;
З огляду на складність та багатовимірність філософської лірики важко відстежити той жанровий “поріг”, яким би обмежувалося включення певної поезії у предмет дослідження
(з наук. літ.)
.
2
.
що, спец.
Фіксувати, повторювати який-небудь процес, результати чого-небудь за допомогою спеціальної апаратури
.
Аналіз деформованого стану арматури показав, що закладний фланець відстежує розворот днища корпусу
(з наук. літ.)
.