СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕСТА́ПО
, невідм., с., іст.
Державна таємна поліція у нацистській Німеччині, що здійснювала масовий кривавий терор
.
Кожна сім'я була поставлена під контроль, кожний крок був занесений у список гестапо
(Ю. Бедзик)
;
Переді мною постали образи киян, що гинули в катівнях гестапо
(С. Журахович)
;
Друзі попереджали Олену Телігу, що гестапо готує засідку на вул. Трьохсвятительській, де розміщувалася Спілка
(з публіц. літ.)
;
* У порівн.
Вимкніть, я прошу, хоч одненьку лампу, бо почуваюся, ніби в гестапо
(Ю. Андрухович)
.