СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕСТА́ПІВЕЦЬ
, вця, ч., іст.
Співробітник гестапо
.
За військовими частинами прийшли загони гестапівців
(П. Панч)
;
Він спитав так, як гестапівці в старих радянських фільмах допитували підпільників і партизанських зв'язкових
(А. Кокотюха)
;
Теліга вірила, що по війні Україна буде суверенна. Німці думали інакше, й Олену з товаришами розстріляли в Бабинім Яру. Один гестапівець згодом казав, що й між мужчин не бачив таких мужніх, як ця жінка
(з публіц. літ.)
.